Форзиція – невелика декоративна рослина у вигляді деревця або чагарника, що належить до родини Маслинових. Латиною культура називається Forsythia, а в побуті її іноді називають форсайтією. Рослина з яскраво-жовтими квіточками зацвітає ранньою весною, а розірваний ареал виду (він росте і в Східній Азії, і на Балканах) свідчить про давнє походження роду. У кількох східноазіатських державах (Японія, Китай, Корея) та на Балканському півострові разом налічується 11 негібридних видів форзиції. На території Європи росте єдиний природний вид – форзиція європейська (Forsythia europaea): побачити її цвітіння можна переважно на Балканському півострові, зрідка – і в інших частинах Європи.

Рід отримав наукову назву на честь шотландського ботаніка Вільяма Форсайта – одного із засновників Королівського садівничого товариства, який працював головним садівником у Кенсінгтонському палаці. За версією, яку наводить, зокрема, українська Вікіпедія, саме він привіз перший кущ форзиції з Китаю до Європи. Деякі детальніші джерела з історії ботаніки уточнюють цю історію інакше: рослину в Японії першим описав шведський ботанік Карл Тунберг, спочатку помилково зарахувавши її до бузку, а рід уже посмертно назвав на честь Форсайта данський ботанік Мартін Валь. Тож поки що варто сприймати цю історію як усталену версію, а не остаточно підтверджений факт.

Форзиція: короткий огляд правил посадки та догляду

Форзицію в місті й селі культивують у приватних садах, скверах і парках. Квітникарі, які планують вирощувати чагарник, зазвичай хочуть заздалегідь знати терміни посадки, принципи обрізки, розмноження й підживлення, тривалість квітконосного періоду, правила поливу й освітлення, а також які хвороби й шкідники загрожують рослині. Чагарник форзиції висаджують рано восени або з настанням весни. Зацвітає він ранньою весною і тішить око яскравими барвами протягом 10–14 днів.

Щоб культура розвивалася правильно, їй потрібне відповідне освітлення – півтінь або яскраве сонячне світло. Форзиціям краще підходить нейтральна, слаболужна й суха земля. Поливають чагарник регулярно, а в літню посуху – не рідше 1–2 разів на 30 днів, виливаючи під кожен екземпляр по 10–12 літрів води. Санітарну обрізку проводять ранньою весною, а щоб сформувати крону куща, його обрізають улітку, після відцвітання.

Форзиція: посадка, вирощування та догляд у відкритому ґрунті photo_1

Форзиція розмножується переважно вегетативним способом – відводками, здерев'янілими або молодими зеленими пагонами. Розмноження насінням теж можливе, але його використовують рідко: сортові характеристики декоративного чагарника при такому способі не зберігаються.

Підживлюють форзиції тричі за сезон. Уперше чагарник удобрюють органікою (перепрілим гноєм) навесні. Друге підживлення – це внесення в ґрунт розчину комплексних мінеральних добрив, процедуру проводять у квітні. Утретє культуру підгодовують уже після завершення цвітіння, використовуючи мінеральні суміші.

Опис чагарника

Форзиція – невисоке деревце заввишки 1–3 м, стовбур якого вкритий грубою корою сіро-коричневого кольору. Просте супротивне листя не має прилистків, хоча в деяких екземплярів листя трійчасте. Листові пластини здебільшого овальні, із зазубреним краєм, а довжина одного листочка коливається в межах 2–15 см. Культура зацвітає на початку весни, і квітконосний період триває 3 тижні або довше. Квіти яскраво-жовтого кольору мають форму дзвіночка. Плід форзиції – коробочка, всередині якої ховається крилате насіння.

Як вирощувати форзицію?

Рання весна з її похмурою й мінливою погодою навіює нестабільний настрій – і раптом серед цієї сірості з'являється яскраво-жовтий острівець тепла. Саме так можна описати раннє цвітіння форзиції серед міських вулиць, у весняних садах, парках і скверах. Чагарник невибагливий до місця й догляду, проте є кілька особливостей вирощування, які варто знати:

  • чагарник добре почувається на вапнистому ґрунті;
  • форзиція – світлолюбна культура, але росте і в тіні та півтіні;
  • з настанням осені зелене листя культури стає пурпурово-фіолетовим і золотистим;
  • яскраво-жовтий чагарник ефектно виглядає в поєднанні з темно-зеленим кольором хвойних рослин.

Форзиція: посадка, вирощування та догляд у відкритому ґрунті photo_2

Два аспекти посадки декоративної культури

Коли на присадибній ділянці з'являється форзиція, посадка й догляд за нею передбачають вирішення двох завдань: коли висаджувати рослину і як її посадити. Розглянемо кожне з них докладніше.

Форзиція: посадка, вирощування та догляд у відкритому ґрунті photo_3

Оптимальний період для висадження рослин

Посадку й пересадку квітучих чагарників форзиції виконують рано восени, поки не прийшли заморозки, або навесні. Під час осінньої посадки культурі потрібно дати достатньо часу для адаптації на новому місці до зимових холодів. Форзиції тіньовитривалі, але краще вирощувати їх на добре освітленій ділянці. Територія, де росте декоративний чагарник, має бути надійно захищена від протягів і сильних вітрів, бажано на сонячній ділянці або в півтіні. Склад ґрунту для культури не надто важливий, проте оптимальною для форзицій вважається суха й лужна земля. Окрему увагу варто звернути на кислотність ґрунту – виправити занадто кислий ґрунт можна, перекопавши його разом із деревною золою.

Схема посадки

Посадка форзицій має кілька важливих нюансів:

  • ямку для чагарника готують розміром 50×50×60 см;
  • корінь рослини заглиблюють на 30–40 см;
  • при посадці кількох кущів одразу ямки для них викопують на відстані 1,5 м одна від одної;
  • перед розміщенням саджанця на дні поглиблення формують дренаж зі щебеню й битої цегли товщиною 15–20 см;
  • поверх дренажу укладають шар піску завтовшки 10 см;
  • наступний шар формують із суміші піску, листового ґрунту й торфу в співвідношенні 1:2:1, до якої підмішують 200 г золи;
  • пагони чагарника поміщають у ямку й прикопують ґрунтом;
  • ґрунт у місці посадки добре утрамбовують і поливають.

Принципи догляду за рослиною визначаються часом висадки. Форзиції, посаджені навесні, доглядають за стандартною схемою, а рослини, висаджені восени, потребують серйознішого підходу. Ділянку з чагарниками обов'язково мульчують, а як укриття обирають повітропроникний матеріал, який не дасть сформованим квітковим бруньками запріти під захисним шаром під час короткочасної відлиги.

Принципи догляду

Коли на садовій ділянці з'являється форзиція, посадка й догляд у відкритому ґрунті за нею потребують уваги квітникаря: як і будь-яка інша садова рослина, цей чагарник має нескладні вимоги до поливу, періодичної обрізки й розмноження, а також потребує профілактики шкідників і хвороб. Улітку рослину поливають лише в разі сильної посухи, з періодичністю 1–2 рази на 30 днів, виливаючи під кожен чагарник по 10–12 л води. Після поливу видаляють бур'яни й добре розпушують ґрунт – на глибину багнета лопати, щоб забезпечити доступ повітря до коренів. Коли розпушування завершене, у пристовбурному колі формують шар мульчі із сухого ґрунту або компосту.

Форзиція: посадка, вирощування та догляд у відкритому ґрунті photo_4

Підживлення форзиції – важлива частина комплексного догляду, ґрунт насичують добривами тричі протягом сезону. Пристовбурне коло мульчують перепрілим гноєм товстим шаром, після чого рослину рясно поливають; розміщувати органіку впритул до стовбура й листя небажано. Гній одночасно слугує мульчею і органічним підживленням. Комплексними мінеральними добривами ґрунт насичують у квітні, з розрахунку 60–70 г повного мінерального добрива на 1 м². Період закладання квіткових бруньок на наступний сезон у всіх сортів форзиції настає після завершення цвітіння – у цей час чагарнику потрібне третє підживлення, наприклад добривом «Кеміра-універсал», з розрахунку 100–120 г на 1 м².

Розмноження чагарника

Розмножувати форзицію можна чотирма способами:

  • Насінням. Такий варіант цікавить здебільшого селекціонерів, а квітникарі-любителі використовують його рідко: рослина, вирощена з насіння, не зберігає сортових характеристик.
  • Відводками. Улітку або ранньої осені один із молодих пагонів унизу чагарника нахиляють до землі, попередньо обмотавши основу дротом і надрізавши кору з боку, що ляже на ґрунт. Відводок фіксують і прикривають поживною землею. До весни на цьому пагоні сформується коріння – його відрізають повністю й пересаджують на постійне місце. Молодий саджанець зацвітає вже за рік.
  • Укоріненням здерев'янілих живців. Живці зрізають із чагарника в жовтні, переносять у садовий ґрунт, залишивши над землею 2–3 бруньки. Перед зимою їх захищають сухим листям, а навесні укриття прибирають. Живці активно ростуть протягом весни й літа, і вже до осені квітникар отримує повноцінні пагони для нового чагарника.
  • Укоріненням зелених живців. Молоді неодерев'янілі пагони довжиною близько 15 см зрізають із чагарника в червні, прибирають нижнє листя й на деякий час поміщають у розчин, що стимулює ріст коренів (наприклад, «Епін», «Корневін» чи «Гетероауксин»). Після обробки живець висаджують у пісок або перліт усередині плівкового парника.

Практично всі техніки розмноження форзиції – вегетативні. Єдиний генеративний спосіб ґрунтується на сівбі насіння.

Правила обрізки

Форзицію обрізають, щоб сформувати молодий чагарник або омолодити зрілу рослину. Санітарна обрізка молодих кущиків передбачає видалення усохлих, підмерзлих чи зламаних гілочок. У дорослих екземплярів навесні оглядають і зрізають кінчики пагонів, що підмерзли взимку. Основну обрізку форзицій проводять улітку, після завершення квітконосного періоду: відцвілі здорові гілки вкорочують наполовину довжини, а засохлі й старі пагони видаляють майже повністю, залишаючи невелику частину 4–6 см завдовжки – з цих залишків згодом відростуть молоді бічні пагони.

Обрізкою квітникарі регулюють висоту й густоту куща, а також форму крони – кулясту чи чашоподібну.

Форзиція: посадка, вирощування та догляд у відкритому ґрунті photo_5

Омолодження старих екземплярів проводять, обрізаючи всі пагони до висоти 4–6 см, хоча деякі квітникарі обрізають лише на 2/3 довжини, щоб активізувати ріст молодих гілок. Часто робити такі стрижки не варто – це призводить до повної відсутності цвітіння, а сам чагарник, який часто обрізають, сильно розростається вшир. Щоб уникнути таких проблем, форзицію омолоджують не частіше, ніж раз на 3–4 роки.

Яких хвороб і шкідливих комах варто побоюватися?

Форзиція рідко хворіє і рідко страждає від шкідників, але власники декоративної культури іноді стикаються з проблемами. Наприклад, якщо пишна крона починає в'янути без видимої причини, допомагає обробка рослини розчином фунгіциду «Фундазол» (3–5%) методом обприскування. Хвороба моніліоз проявляється коричневими плямами на листі – уражені ділянки повністю вирізають до здорової тканини. Ураження бактеріозом практично невиліковне: єдиний правильний вихід – викопати й спалити хворий екземпляр разом із кореневою системою. Серед шкідливих комах небезпеку для форзицій становлять нематоди – щоб захистити від них чагарник, ґрунт у саду знезаражують препаратом «Карбатіон».

Що робити після відцвітання й в'янення культури?

Форзиція: посадка, вирощування та догляд у відкритому ґрунті photo_6 Після в'янення квіток на кущиках форзиції починають готувати рослину до зимівлі. Щоб захистити культуру від сильних морозів, ствольне коло засипають сухим листям шаром 10 см завтовшки. Гілочки рослини пригинають до ґрунту й добре фіксують, а зверху прикривають лапником. З настанням весни укриття прибирають, стовбур звільняють від сухого листяного покриву, а гілки відкріплюють.

Повне укриття з ялинового лапника роблять, якщо культура молода й ослаблена. Сніжну зиму форзиція може перенести і без укриття, під теплим шаром снігу, однак наперед не можна передбачити, якою буде наступна зима, тож декоративну рослину краще вкрити опалим листям і ялиновим лапником.

Сортові форми та різновиди форзиції

Форзиція європейська (Forsythia europaea) – найпоширеніший вид декоративного чагарника в наших кліматичних широтах. Невисокий чагарник із прямими пагонами виростає максимум до 2 м. Його довгасте листя має цілісний край і може досягати 7 см завдовжки. Чагарник рясніє одиночними квітками у формі дзвіночка золотисто-жовтого забарвлення.

Інші сортові різновиди форзицій менш поширені, проте їм також варто приділити увагу.

Форзиція Жіральда (Forsythia giraldiana)

Форзиція: посадка, вирощування та догляд у відкритому ґрунті photo_7 На вигляд нагадує форзицію європейську, але менш стійка до низьких температур. Прямі стебла вкриті жовтувато-коричневою корою й мають таку саму довжину, як у європейського виду; єдина відмінність – 4-гранні пагони. Темно-зелене листя формою нагадує еліпс і в довжину не перевищує 10 см. Форзиція Жіральда зацвітає у травні, її квітки великі, з перекрученими світло-жовтими пелюстками.

Форзиція поникла (звисаюча, Forsythia suspensa)

Високий чагарник, що виростає до 3 м, має 4-гранні пагони й розлогу широку крону. Гілочки згинаються дугою і поникають донизу, їхня кора забарвлена в оливковий або червоно-коричневий колір. Форзиція: посадка, вирощування та догляд у відкритому ґрунті photo_8 На старих гілках – звичайні листочки, а на молодих пагонах розташовані трійчасті листові пластини. Великі квітки із золотисто-жовтими пелюстками згруповані по кілька в суцвіття, максимальний діаметр квітки – 2,5 см.

У квітникарстві поширені такі форми форзиції пониклої:

  • forsythia atrocaulis (пурпурностебельна) – чагарник, листочки якого з'являються в момент розкриття бутонів, з корою насиченого червоного кольору;
  • forsythia fortunei (Форчуна) – квітки зібрані в невеликі суцвіття, з пелюстками насиченого жовтого забарвлення, вузьким трійчастим листям;
  • forsythia variegata (строката) – чагарник зі строкатим жовтуватим листям і яскраво-жовтими квіточками.

Форзиція темно-зелена (Forsythia viridissima)

Форзиція: посадка, вирощування та догляд у відкритому ґрунті photo_9 Зелені гілки цього сорту спрямовані вгору, сам чагарник досить високий і виростає до 3 м. Пагони густо вкриті простим листям із нерівним зубчастим краєм у верхній частині. Довгаста ланцетоподібна листова пластина має насичене темно-зелене забарвлення, до 4 см завширшки і до 15 см завдовжки. Зеленувато-жовті пелюстки формують квітку, яка входить до складу невеликих нечисленних суцвіть. Рослина відзначається підвищеною посухостійкістю.

Форзиція проміжна (Forsythia x intermedia)

Гібрид форзиції темно-зеленої та поникло. Перше цвітіння чагарника настає через 4 роки після посадки, максимальна висота досягає 3 м. Довгасте листя переважно просте, хоча в деяких екземплярів трійчасте. Зубчастий край листової пластини завдовжки 10 см поєднується з насиченим темно-зеленим кольором, який зберігає яскравість до пізньої осені. Квіти з пелюсток яскраво-жовтого забарвлення згруповані в суцвіття по кілька екземплярів. Forsythia x intermedia (проміжна)

  • Спектабіліс – невисокий чагарник до 1 м заввишки з пишною кроною діаметром до 120 см, сформованою із зелених листочків, які восени набувають яскраво-жовтих і фіолетових барв. Зацвітає в останній декаді квітня темно-жовтими квіточками діаметром до 4,5 см.
  • Дензіфлора – невисокий чагарник (1,5 м) із кроною такого самого діаметра, рясніє перекрученими квіточками блідо-жовтого забарвлення. Боїться сильних холодів і морозів. Зацвітає у травні, тривалість цвітіння – 2–3 тижні.
  • Беатрікс Фарранд – чагарник заввишки до 4 м, вкритий яскраво-жовтими квіточками, біля основи яких помітні смуги темно-жовтого кольору.

Форзиція біла, або снігова (Forsythia abeliophyllum)

Форзиція: посадка, вирощування та догляд у відкритому ґрунті photo_10 Невисокий чагарник виростає до 1,5–2 м заввишки. Квіти складаються з білих пелюсток із жовтою серцевиною, а нерозкриті бутончики мають ніжно-рожеве забарвлення. Довжина овальних зелених листочків досягає 8 см. Улітку нижня частина листя снігової форзиції стає пурпуровою.

Форзиція яйцеподібна (Forsythia ovata)

Чагарники цього виду невисокі (1,5–2 м), крона сформована з розлогих пагонів, укритих сіро-жовтою корою. Улітку листочки яскраво-зелені, а восени стають фіолетовими; їхня довжина досягає 7 см. 

  • Голдзаубер – найпоширеніший і найцінніший для квітникарів сорт; пагони рясніють квітами золотисто-жовтого забарвлення. Морозостійка культура зацвітає в середині квітня, тривалість квітконосного періоду – 3 тижні.
  • Тетраголд – невисокий чагарник до 1 м, рясніє темно-жовтими квіточками, що з'являються в середині квітня; розмір однієї квітки не перевищує 3 см.
  • Спрінг Глорі – триметровий чагарник, вкритий зеленим листям, яке з настанням осені набуває яскравого строкатого забарвлення з переважанням темно-фіолетових і блідо-жовтих відтінків. Зацвітає у травні, вкриваючись безліччю великих яскраво-жовтих квіток.

Більше ви можете дізнатися у розділі сайту «Сад та город».