Фуксія – багаторічний вічнозелений чагарник родини Онагрові (у деяких джерелах також Кипрійні). Батьківщина фуксії – Центральна й Південна Америка та Нова Зеландія. У природі налічується близько 100 видів. Рослину відкрив у 1696 році під час експедиції у Вест-Індію французький ботанік Шарль Плюм'є – біля нинішньої столиці Домініканської Республіки Санто-Домінго. Назвав він її на честь німецького ботаніка Леонарта фон Фукса. У Європі фуксія стала популярною садовою й оранжерейною рослиною вже в XIX столітті, тобто приблизно через півтора століття після відкриття. Сьогодні вирощують переважно гібридні сорти чагарника.
Опис фуксії
У природних умовах фуксія – кущ висотою близько півтора метра. Листя овальне, зелене, іноді з червонуватим відтінком, злегка загострене, із зубчастим краєм. Поникаючі бутони бувають білого, фіолетового, помаранчевого, червоного й кремового кольорів. Цвітіння тривале й рясне, плід – ягода.
Популярність фуксії пояснюється не лише гарним цвітінням. Обрізкою крону формують на власний смак – чагарник можна виростити навіть у вигляді деревця. Ще одна перевага виду – різноманітність не тільки забарвлень, а й термінів цвітіння: за грамотного підбору сортів квітками можна милуватися з початку весни до кінця осені. Сорти класифікують за кількома ознаками – формою бутонів, забарвленням, часом цвітіння.
Догляд
Повсякденний догляд за фуксією мало чим відрізняється від догляду за іншими кімнатними рослинами: потрібні комфортні умови й регулярний полив. Важливо стежити і за температурою. Чагарник погано переносить спеку, віддає перевагу прохолоді й півтіні – у приміщенні температуру варто тримати не вище 20°C, а взимку не вище 15°C. Ідеальне місце – східне вікно, щоб пряме сонце падало на рослину лише вранці. Якщо в кімнаті жарко й задушливо, фуксію варто винести на вулицю – на балкон чи в затінене місце в саду; ті, хто багато часу проводить на дачі, влітку часто виставляють вазон просто на ділянці. Оптимально, щоб пряме сонце діставало рослину лише кілька ранкових годин.
Поливають фуксію в міру висихання ґрунту, не допускаючи застою води, і використовують відстояну воду. У спеку, щоб запобігти перегріву коріння, краще садити фуксію в глиняні вазони з товстими стінками. Якщо повітря в приміщенні дуже сухе, рослину обприскують, а поруч можна поставити блюдце з водою – випаровуючись, вона підвищуватиме вологість.
Підживлення фуксії
Фуксії, що ростуть у саду, підгодовують органікою природного походження. Кімнатну квітку удобрюють комплексними сумішами для квітучих рослин – у них мінімум сполук азоту, щоб рослина спрямовувала ресурси на формування бутонів, а не на нарощування зеленої маси. Добрива вносять двічі на місяць у дозуванні, вказаному виробником на упаковці: регулярне підживлення забезпечує рясне цвітіння, адже квітка в обмеженому обсязі горщика швидко виснажує ґрунт. У період спокою підживлення припиняють.
Пересадка
Пересаджують фуксію щороку, навесні. Як ґрунт готують суміш піску, перегною, торфу й компостної землі – головні вимоги до субстрату: хороший дренаж і достатньо поживних речовин. На дно вазону кладуть дренаж із гравію чи керамзиту, зверху – невеликий шар землі. Пересаджують методом перевалки: рослину виймають разом із грудкою землі, прибирають зайву, не освоєну корінням землю і переміщують у новий вазон. Вільний простір, що утворився, заповнюють субстратом, після чого землю рясно проливають водою. Після пересадки стебла вкорочують на третину.
Обрізка
Фуксію рекомендують обрізати двічі на рік – без цього догляд, на думку флористів, буде неповноцінним. Перше обрізання проводять на початку жовтня: видаляють відцвілі гілки, зайві насіннєві коробочки, старі квітконоси. Друге обрізання, у січні, – формувальне, і тут суворих правил немає, усе залежить від смаку й фантазії квітникаря.
Розмноження фуксії
Насінням
У квітникарстві здебільшого культивують гібридні форми, тому ймовірність, що з насіння виросте рослина з батьківськими ознаками, мінімальна – вирощування з насіння цікавить переважно селекціонерів. Щоб отримати насіннєвий матеріал, дозрілі плоди розкривають і висипають вміст на папір. Насіння просушують протягом трьох днів, після чого можна сіяти.
Субстрат готують так само, як для пересадки: добре зволожують і розрівнюють, зверху рівномірно розподіляють насіння й злегка притискають, не заглиблюючи. Ємність накривають плівкою і переносять у тепле, добре освітлене місце. Через кілька тижнів насіння проростає, і плівку починають на кілька годин на день відкривати, щоб сходи звикали до зовнішніх умов. Через два місяці розсаду пікірують – розсаджують по окремих горщиках. Упродовж усього вирощування стежать, щоб ґрунт не пересихав, а поки сходи не зміцніють, поливають лише обприскуванням.
Живцями
Гарантовано повторити ознаки материнської рослини можна лише вегетативним розмноженням, і живцювання вважається найзручнішим і найнадійнішим способом. Укорінювати живці можна в будь-яку пору року, але найкраще навесні – так розмноження збігається з природним циклом фуксії.
Для укорінення беруть молоді пагони завдовжки близько десяти сантиметрів. Листя залишають лише на верхній третині живця, обрізаючи його до половини довжини. Надто довгі відрізки брати не варто – п'яти бруньок цілком достатньо: що довший пагін, то складніше молодому, ще не зміцнілому корінню його живити. Фахівці радять лишати на надземній частині живця від однієї до трьох бруньок. Хоч і хочеться швидше отримати велику красиву рослину, двадцятисантиметровий пагін краще розділити на три частини – інакше неокріпла коренева система не впорається, і в кращому разі верхня частина просто засохне.
Найчастіше живці вкорінюють у воді: гілочки просто ставлять в ємність із підготовленою водою і щільно накривають плівкою. Час до появи коренів залежить від якості й стану посадкового матеріалу, зазвичай це не більше двох тижнів, після чого пагін висаджують у ґрунт. Недолік укорінення у воді – ризик пошкодити ніжні молоді корінці під час пересадки. Простіший спосіб – встромити живець одразу в добре зволожену землю й накрити обрізаною пластиковою пляшкою, хоча й тут є мінус: побачити, чи прижилася фуксія, вдасться лише через півтора місяця. У решті вирощування й догляд за живцями не відрізняються від турботи про дорослі рослини.
Фуксія взимку
Наприкінці осені полив скорочують до мінімуму й проводять обрізку – на цьому підготовка до зимового спокою закінчується. Для повноцінного відпочинку фуксії потрібна знижена температура, оптимально 10–15°C. Як місце зимівлі підійде засклена лоджія, підвал чи навіть льох. Освітлення в цей період не обов'язкове – головне, щоб температура не опускалася нижче нуля. Регулярний полив теж не потрібен, достатньо раз на місяць злегка зволожувати ґрунт, а підживлення взимку не вносять зовсім – рослина спить.
Якщо фуксія зимуватиме в умовах теплої квартири, вона не зможе повноцінно відпочити: порушення річного циклу позначиться на її рості й розвитку, і кущик не порадує рясним тривалим цвітінням. Більше можна дізнатися у розділі сайту «Кімнатні рослини».